наголовок
На́головок. Заголовок. Перша на Буковині руска друкарня в Народнім Домі приймає всякі роботи друкарскі, як: діла, брошури, оголошеня, табелі, цінники, рахунки, карти візитові, запрошеня весільні, карти заручин, наголовки на листи і коверти (Б., 1899, рекл.); Книжка [“Відгуки ”] вийшла (справді чепурна) з кінцем квітня 1902. р., в розмірі 12719, і обіймала — 96 сторінок, себто повних 6 аркушів: кожний вірш на окремій сторінці, поодинокі циклі з наголовками посередині сторінки (Сімович, 1938, 58)
// пол. nagłówek -заголовок
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наголовок — на́головок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- наголовок — -вка, ч. 1》 Верхня частина капелюха, картуза, шапки. 2》 діал. Заголовок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наголовок — НА́ГОЛОВОК, вка, ч. 1. Верхня частина капелюха, картуза, шапки. Скільки літ він у сільраді, стільки літ і в тому картузові. Міцне около. Великий козирок. Наголовок виправлений міцною металевою пружиною (М. Рудь). 2. діал. Заголовок. Словник української мови у 20 томах
- наголовок — на́головок 1. заголовок, назва (ст): Ні докладної дати, ні докладного наголовку тої книжки не пам'ятаю (Шах) 2. → наголовач Лексикон львівський: поважно і на жарт
- наголовок — ЗА́ГОЛО́ВОК (назва будь-якого твору, видання, його частини і т. ін.), НА́ГОЛОВОК діал., О́ГЛАВ заст.; ША́ПКА (спільна назва для кількох статей, рубрик у газеті, набрана крупним шрифтом). Давид похмурився і пильно став роздивлятися на заголовок книжки (А. Словник синонімів української мови
- наголовок — НА́ГОЛОВОК, вка, ч. 1. Верхня частина капелюха, картуза, шапки. 2. діал. Заголовок. Я переконався, що найулесливіші похвали доходили до мене від тих, що знають мої твори лише з наголовків і ніколи не читали їх (Ірчан, II, 1958, 459). Словник української мови в 11 томах
- наголовок — Наголовок, -вка м. Тулья шляпы. Гол. Од. 57, 69. Словник української мови Грінченка