Значення в інших словниках
-
надмірний —
(який існує понад міру) перебільшений, зайвий, книжн. (у розвитку) гіпертрофований.
Словник синонімів Полюги
-
надмірний —
надмі́рний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
надмірний —
(- кількість) зайвинний, надлишковий; (- витрати) непомірний; (- чемність) подвійний.
Словник синонімів Караванського
-
надмірний —
[надм’ірнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
надмірний —
-а, -е. 1》 Який перевершує міру, звичайну норму чого-небудь. Надмірна пропозиція — пропозиція, яка значно перевищує попит і спричиняє затоварювання. Надмірний попит — попит, який значно перевищує пропозицію.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
надмірний —
хохл. (черезмерний) пересадний
Словник чужослів Павло Штепа
-
надмірний —
НАДМІ́РНИЙ, а, е. 1. Який перевершує звичайну міру чого-небудь. Надмірна діловитість Плетенецького дратувала його (З. Тулуб); Він говорив скоромовкою, задихаючись від надмірної роботи власного язика (Ірина Вільде); // Значний щодо розміру, величини...
Словник української мови у 20 томах
-
надмірний —
НАДЗВИЧА́ЙНИЙ (дуже великий за силою вияву, інтенсивністю чого-небудь, завдяки чому виділяється на загальному тлі), НЕЗВИЧА́ЙНИЙ, ВИНЯТКО́ВИЙ, СУГУ́БИЙ книжн. заст.
Словник синонімів української мови
-
надмірний —
НАДМІ́РНИЙ, а, е. 1. Який перевершує міру, звичайну норму чого-небудь. Надмірна діловитість Плетенецького дратувала його (Тулуб, Людолови, І, 1957, 126); Він говорив скоромовкою, задихаючись від надмірної роботи власного язика (Вільде, Сестри..
Словник української мови в 11 томах
-
надмірний —
Надмірний, -а, -е Чрезмѣрный. Желех.
Словник української мови Грінченка