надуживання —
надуживання (213) < пол. nadużywanie — зловживання; [MО,VI]
Словник з творів Івана Франка
надуживання —
надужива́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
надуживання —
-я, с. Дія за знач. надуживати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
надуживання —
НАДУЖИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. надужива́ти. Його обличчя з підпухлими очима, невиспане й одутле, свідчило про безсонні ночі та надуживання міцними напоями (Л.
Словник української мови у 20 томах
надуживання —
НАДУЖИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. надужива́ти. Без галасу і крику, без надуживання окликами, а спокійно і вдумливо, по-філософському поет [В. Мисик] порівнює і зважує життя народу минуле, яке йому добре відоме, і сучасне (Вітч.
Словник української мови в 11 томах
надуживання —
Надужива́ння, -ня с. 1) Злоупотребленіе. 2) Излишество, неумѣренность, пользованіе чѣмъ-либо сверхъ возможности. Яке безрозумне надуживаннє святих любови прав і жизні занедбаннє. К. Дз. 218.
Словник української мови Грінченка