Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

налисник

Нали́сник (млинець), -ка; -ники, -ків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. налисник — нали́сник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. налисник — -а, ч. Тонкий млинець, що в нього загортається якась начинка, найчастіше з сиру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налисник — НАЛИ́СНИК, а, ч. Тонкий млинець, в який загортається яка-небудь начинка, найчастіше з сиру. – Сьогодні замісто налисника з сиром будете на третю страву їсти пироги з черницями (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  4. налисник — НАЛИ́СНИК, а, ч. Тонкий млинець, в який загортається якась начинка, найчастіше з сиру. — Сьогодні замісто налисника з сиром будете на третю страву їсти пироги з черницями (Фр., II, 1950, 81).  Словник української мови в 11 томах
  5. налисник — Налисник, -ка м. 1) Блинчикъ. Божі онучі розводяться на молоці — нестемнісінько, як налисники московські. Ном. № 457. 2) дати налисника. Въ переносномъ смыслѣ: ударить (по лысинѣ, головѣ?). Не йди, бідо, по мисках! а б'ють біду по висках!...  Словник української мови Грінченка