налисник

Налисник, -ка

м.

1) Блинчикъ. Божі онучі розводяться на молоці — нестемнісінько, як налисники московські. Ном. № 457.

2) дати налисника. Въ переносномъ смыслѣ: ударить (по лысинѣ, головѣ?). Не йди, бідо, по мисках! а б'ють біду по висках! Пішла біда до мисника, і там дано налисника; пішла біда до груби, — і там дано у груди и т. д. КС. 1884. І. 28.

Значення в інших словниках

1. налисник — нали́сник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. налисник — -а, ч. Тонкий млинець, що в нього загортається якась начинка, найчастіше з сиру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. налисник — НАЛИ́СНИК, а, ч. Тонкий млинець, в який загортається яка-небудь начинка, найчастіше з сиру. – Сьогодні замісто налисника з сиром будете на третю страву їсти пироги з черницями (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. налисник — Нали́сник (млинець), -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. налисник — НАЛИ́СНИК, а, ч. Тонкий млинець, в який загортається якась начинка, найчастіше з сиру. — Сьогодні замісто налисника з сиром будете на третю страву їсти пироги з черницями (Фр., II, 1950, 81).  Словник української мови в 11 томах