Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

намести

Наме́сти́, див. наміта́ти

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. намести — намести́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. намести — див. намітати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намести — НАМЕСТИ́ див. наміта́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. намести — НАНЕСТИ́ (про вітер, заметіль, воду, а також безос. — захопивши своїм рухом, принести й зібрати в якомусь місці значну кількість піску, пилу, снігу, льоду тощо), НАГНА́ТИ, НАГОРНУ́ТИ, НАМЕСТИ́, НАВІ́ЯТИ, НАДУ́ТИ (про вітер, заметіль і т. ін.  Словник синонімів української мови
  5. намести — НАМЕСТИ́ див. наміта́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. намести — Наме́сти́ см. намітати.  Словник української мови Грінченка