намет —
[намет] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў
Орфоепічний словник української мови
намет —
-у, ч. 1》 Тимчасове приміщення із тканини, шкіри, рідше з гілля, що напинається на каркас; шатро. || Навіс із дерева або тканини. || Навіс, що утворюється переплетінням гілля і листя дерев. || Покривна сітка для лову сірої куріпки, фазана та інших птахів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
намет —
НАМЕ́Т, у, ч. 1. Тимчасове приміщення з тканини, шкіри, рідше з гілля, що напинається на каркас; шатро (у 1 знач.). Просторий гетьманський намет не вміщував усієї генеральної старшини (Я.
Словник української мови у 20 томах
намет —
ЗАМЕ́Т (наметена вітром купа снігу), НАМЕ́Т, КУЧУГУ́РА підсил., ЗА́СТРУГ рідко, ЗАМЕ́ТА діал., ЗА́МЕТЬ діал., ЗАБІ́Й діал., ЗАБО́ЇНА діал., СУ́ГОРБ діал., ЦІЛИ́К заст.; ПЕРЕМЕ́Т (поперек дороги). Снігові замети лежать у саду (О.
Словник синонімів української мови
намет —
НАМЕ́Т, у, ч. 1. Тимчасове приміщення із тканини, шкіри, рідше з гілля, що напинається на каркас; шатро. В сквері виднілися військові намети з червоними хрестами (Панч, В дорозі, 1959, 161)...
Словник української мови в 11 томах
намет —
Перекриття у вигляді високої багатогранної піраміди над центричною у плані спорудою або її частиною (синонім — шатро). Муровані...
Архітектура і монументальне мистецтво
намет —
Намет, -ту м. Палатка, шатеръ, ставка. А в полі, полі біленький намет. Мет. 337. Ой нап'яли козаченьки голубий намет. н. п. стати наметом. Разбить шатры. Ой пішов з ними я в гор на війну... Стали наметом там під горою. Kolb. І. 109.
Словник української мови Грінченка