намет
наме́т
-у, ч.
1》 Тимчасове приміщення із тканини, шкіри, рідше з гілля, що напинається на каркас; шатро.
|| Навіс із дерева або тканини.
|| Навіс, що утворюється переплетінням гілля і листя дерев.
|| Покривна сітка для лову сірої куріпки, фазана та інших птахів.
2》 Наметена вітром купа снігу; замет.
|| рідко. Купа чого-небудь.
3》 Хода галопом коня.
4》 анат. Складка твердої оболонки головного мозку, яка відділяє мозочок від головного мозку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови