намет
наме́т
-у, ч.
1》 Тимчасове приміщення із тканини, шкіри, рідше з гілля, що напинається на каркас; шатро.
|| Навіс із дерева або тканини.
|| Навіс, що утворюється переплетінням гілля і листя дерев.
|| Покривна сітка для лову сірої куріпки, фазана та інших птахів.
2》 Наметена вітром купа снігу; замет.
|| рідко. Купа чого-небудь.
3》 Хода галопом коня.
4》 анат. Складка твердої оболонки головного мозку, яка відділяє мозочок від головного мозку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намет — (приміщення з тканини) шатро, (парусиновий) тент. Словник синонімів Полюги
- намет — наме́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- намет — Шатро, курінь, (на пасіці) катрага, р. напинало, накриття; (снігу) замет, перемет, кучугура; (чого) купа; (на ринку) ятка. Словник синонімів Караванського
- намет — див. замет Словник синонімів Вусика
- намет — [намет] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- намет — НАМЕ́Т, у, ч. 1. Тимчасове приміщення з тканини, шкіри, рідше з гілля, що напинається на каркас; шатро (у 1 знач.). Просторий гетьманський намет не вміщував усієї генеральної старшини (Я. Словник української мови у 20 томах
- намет — ЗАМЕ́Т (наметена вітром купа снігу), НАМЕ́Т, КУЧУГУ́РА підсил., ЗА́СТРУГ рідко, ЗАМЕ́ТА діал., ЗА́МЕТЬ діал., ЗАБІ́Й діал., ЗАБО́ЇНА діал., СУ́ГОРБ діал., ЦІЛИ́К заст.; ПЕРЕМЕ́Т (поперек дороги). Снігові замети лежать у саду (О. Словник синонімів української мови
- намет — Наме́т, -ту, -тові, в -ті; -ме́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- намет — НАМЕ́Т, у, ч. 1. Тимчасове приміщення із тканини, шкіри, рідше з гілля, що напинається на каркас; шатро. В сквері виднілися військові намети з червоними хрестами (Панч, В дорозі, 1959, 161)... Словник української мови в 11 томах
- намет — Перекриття у вигляді високої багатогранної піраміди над центричною у плані спорудою або її частиною (синонім — шатро). Муровані... Архітектура і монументальне мистецтво
- намет — Намет, -ту м. Палатка, шатеръ, ставка. А в полі, полі біленький намет. Мет. 337. Ой нап'яли козаченьки голубий намет. н. п. стати наметом. Разбить шатры. Ой пішов з ними я в гор на війну... Стали наметом там під горою. Kolb. І. 109. Словник української мови Грінченка