намет
Намет, -ту
м. Палатка, шатеръ, ставка. А в полі, полі біленький намет. Мет. 337. Ой нап'яли козаченьки голубий намет. н. п. стати наметом. Разбить шатры. Ой пішов з ними я в гор на війну... Стали наметом там під горою. Kolb. І. 109.
Словник української мови Грінченка