намисто —
нами́сто іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
намисто —
з. нашийниця, (коралеве) коралі, (з перлів) перла, (із самоцвітів) кольє; (з круглих намистин — пацьорів) пацьорки; намистечко.
Словник синонімів Караванського
намисто —
-а, с. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї. Намисто Венери — сифілітична лейкодерма, яка проявляється численними депігментованими плямами на шиї.
Великий тлумачний словник сучасної мови
намисто —
НАМИ́СТО, а, с. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї. Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка твоя між разками намиста! (Біблія. Пер. І.
Словник української мови у 20 томах
намисто —
усі́м се́страм по нами́сту. Усім порівну. За принципом “усім сестрам по намисту” розподілялися й матеріально-сировинні ресурси (З журналу). Хри́стя в нами́сті, ірон. Неохайно, без смаку вдягнена дівчина або жінка. — Ви тільки подивіться на неї! Справжня Христя в намисті (Сл. В. Ужченка).
Фразеологічний словник української мови
намисто —
НАМИ́СТО (прикраса з перлів, коралів, різнобарвних камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї); КОРА́ЛІ мн., (намисто з коралів і взагалі намисто); ЗГА́РДА діал. (з монет або хрестиків).
Словник синонімів української мови
намисто —
НАМИ́СТО, а, с. Прикраса з перлів, коралів, різнокольорових камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї. Ой надіну я сережки І добре намисто. Та піду я на ярмарок В неділю на місто (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
намисто —
Намисто, -та с. 1) Монисто, ожерелье. Куплю тобі намисто та на шиї повішу. Мет. 7. добре намисто. Монисто изъ красныхъ коралловъ. у його багацько намиста на шиї. У него много долговъ. 2) Наросты на шеѣ у индюка. ум. намистечко.
Словник української мови Грінченка