нарадити —
нара́дити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
нарадити —
див. нараджувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нарадити —
НАРА́ДИТИ див. нара́джувати.
Словник української мови у 20 томах
нарадити —
ПІДМОВЛЯ́ТИ (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, вчинків), ПІДГОВО́РЮВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ, НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАСПІ́ВУВАТИ розм., ПІДУ́ЧУВАТИ розм., НАТУ́РКУВАТИ розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
нарадити —
НАРА́ДИТИ див. нара́джувати.
Словник української мови в 11 томах
нарадити —
Нараджувати, -джую, -єш сов. в. нарадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать. Вже вони мені пороги позбивали, ходячи да нараджуючи, щоб я притьмом брався. Г. Барв. 413. Хороше нарадив. Ном. № 6122. Її чоловіка хтось і нарадив. Мнж. 9.
Словник української мови Грінченка