Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

народознавство

Народозна́вство, -ва, -ву

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. народознавство — народозна́вство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. народознавство — Етнографія; НАРОДОНАСЕЛЕННЯ, у. людність.  Словник синонімів Караванського
  3. народознавство — [народознаўство] -ва, м. (на) -в'і  Орфоепічний словник української мови
  4. народознавство — -а, с. Те саме, що етнографія 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. народознавство — НАРОДОЗНА́ВСТВО, а, с. Те саме, що етногра́фія 1. Значний інтерес для дослідників народознавства, української історіофілософії, етнокультури мають статті, нариси, розвідки, замітки, матеріали та рецензії М. Грушевського (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  6. народознавство — ЕТНОГРА́ФІЯ (історична наука, що вивчає культуру й побут народів світу), НАРОДОЗНА́ВСТВО.  Словник синонімів української мови
  7. народознавство — НАРОДОЗНА́ВСТВО, а, с. Те саме, що етногра́фія 1. В XIX столітті фольклористика та етнографія становили одну галузь науки. Більшість праць Грінченка з народознавства належить саме фольклористиці в її сучасному розумінні (Нар. тв. та етн., 4, 1964, 59).  Словник української мови в 11 томах