народознавство

НАРОДОЗНА́ВСТВО, а, с.

Те саме, що етногра́фія 1.

Значний інтерес для дослідників народознавства, української історіофілософії, етнокультури мають статті, нариси, розвідки, замітки, матеріали та рецензії М. Грушевського (з наук. літ.);

Дані археології, народознавства і мовознавства значно розширили уявлення про спілкування протоукраїнців з численними народами (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. народознавство — народозна́вство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. народознавство — Етнографія; НАРОДОНАСЕЛЕННЯ, у. людність.  Словник синонімів Караванського
3. народознавство — [народознаўство] -ва, м. (на) -в'і  Орфоепічний словник української мови
4. народознавство — -а, с. Те саме, що етнографія 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. народознавство — ЕТНОГРА́ФІЯ (історична наука, що вивчає культуру й побут народів світу), НАРОДОЗНА́ВСТВО.  Словник синонімів української мови
6. народознавство — Народозна́вство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. народознавство — НАРОДОЗНА́ВСТВО, а, с. Те саме, що етногра́фія 1. В XIX столітті фольклористика та етнографія становили одну галузь науки. Більшість праць Грінченка з народознавства належить саме фольклористиці в її сучасному розумінні (Нар. тв. та етн., 4, 1964, 59).  Словник української мови в 11 томах