Словник української мови у 20 томах

народознавчий

НАРОДОЗНА́ВЧИЙ, а, е.

Прикм. до народозна́вство.

Брат Юрій тільки недавно повернувся з Індії з етнографічної експедиції; тепер, напевно, опрацьовує свої народознавчі здобутки (І. Волошин);

Однією з найменш досліджених з народознавчого погляду є західна частина Українських Карпат – так звана Бойківщина (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. народознавчий — народозна́вчий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. народознавчий — -а, -е. Стос. до народознавства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. народознавчий — Народозна́вчий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)