народознавчий
НАРОДОЗНА́ВЧИЙ, а, е.
Прикм. до народозна́вство.
Брат Юрій тільки недавно повернувся з Індії з етнографічної експедиції; тепер, напевно, опрацьовує свої народознавчі здобутки (І. Волошин);
Однією з найменш досліджених з народознавчого погляду є західна частина Українських Карпат – так звана Бойківщина (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- народознавчий — народозна́вчий прикметник Орфографічний словник української мови
- народознавчий — -а, -е. Стос. до народознавства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- народознавчий — Народозна́вчий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)