народознавство
НАРОДОЗНА́ВСТВО, а, с.
Те саме, що етногра́фія 1.
Значний інтерес для дослідників народознавства, української історіофілософії, етнокультури мають статті, нариси, розвідки, замітки, матеріали та рецензії М. Грушевського (з наук. літ.);
Дані археології, народознавства і мовознавства значно розширили уявлення про спілкування протоукраїнців з численними народами (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- народознавство — народозна́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- народознавство — Етнографія; НАРОДОНАСЕЛЕННЯ, у. людність. Словник синонімів Караванського
- народознавство — [народознаўство] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
- народознавство — -а, с. Те саме, що етнографія 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- народознавство — ЕТНОГРА́ФІЯ (історична наука, що вивчає культуру й побут народів світу), НАРОДОЗНА́ВСТВО. Словник синонімів української мови
- народознавство — Народозна́вство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- народознавство — НАРОДОЗНА́ВСТВО, а, с. Те саме, що етногра́фія 1. В XIX столітті фольклористика та етнографія становили одну галузь науки. Більшість праць Грінченка з народознавства належить саме фольклористиці в її сучасному розумінні (Нар. тв. та етн., 4, 1964, 59). Словник української мови в 11 томах