настовбурчити Настовбу́рчити, -рчу, -рчиш; -бу́рч, -бу́рчмо, -бу́рчте Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках настовбурчити — настовбу́рчити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови настовбурчити — див. настовбурчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови настовбурчити — НАСТОВБУ́РЧИТИ див. настовбу́рчувати. Словник української мови у 20 томах настовбурчити — НАСТОВБУ́РЧИТИ див. настовбу́рчувати. Словник української мови в 11 томах