наточувати

Нато́чувати, -то́чую, -то́чуєш; наточи́ти, -чу́, -то́чиш, -то́чать (пи́ва, ме́ду)

Значення в інших словниках

1. наточувати — нато́чувати 1 дієслово недоконаного виду продовжувати предмет; робити гострим нато́чувати 2 дієслово недоконаного виду цідячи, наливати  Орфографічний словник української мови
2. наточувати — див. цідити  Словник синонімів Вусика
3. наточувати — I -ую, -уєш, недок., наточити, -точу, -точиш, док., перех. 1》 Те саме, що доточувати I 1). 2》 Точачи, робити що-небудь гострим. 3》 Гризучи, виїдаючи, подрібнювати певну кількість чого-небудь. II -ую, -уєш, недок., наточити, -точу, -точиш, док., перех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. наточувати — НАТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., що, чого. 1. Те саме, що дото́чувати¹ 1. Коропов обіцяв підсобити Дзюбі, кидався з бригади в бригаду, і кругом, як у тій примовці, – що зверху собі ввірву, то знизу наточу (В. Земляк).  Словник української мови у 20 томах
5. наточувати — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін.  Словник синонімів української мови
6. наточувати — НАТО́ЧУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАТОЧИ́ТИ, точу́, то́чиш, док., перех. 1. Те саме, що дото́чувати¹1. Коропов обіцяв підсобити Дзюбі, кидався з бригади в бригаду, і кругом, як у тій примовці, — що зверху собі ввірву, то знизу наточу (Земляк...  Словник української мови в 11 томах
7. наточувати — Нато́чувати, -чую, -єш сов. в. наточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Нацѣживать, нацѣдить (изъ бочки). У нас у дворі є багато бочок з оливою, пійшла та й наточила. Рудч. Ск. II. 151. 2) Просѣивать, просѣять сквозь решето (зерно).  Словник української мови Грінченка