Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

натуралізм

Натуралі́зм, -му, -мові

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. натуралізм — натуралі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. натуралізм — -у, ч. 1》 Ідеалістична філософська теорія, яка намагається пояснити розвиток суспільства законами природи. 2》 Методологічний принцип обґрунтування моральності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натуралізм — НАТУРАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Філософська теорія, яка намагається пояснити розвиток суспільства законами природи. 2. Напрям і творчий метод у літературі, і мистецтві...  Словник української мови у 20 томах
  4. натуралізм — • натуралізм (франц. naturalisme, від лат. natura — природа) - літ. та мист. напрям, що склався в ост. третині 19 ст. в Європі і США. Виник у Франції (творчість Е. Золя, братів Гонкурів, Гі де Мопассана). Методол. основу теорії Н., осн.  Українська літературна енциклопедія
  5. натуралізм — натуралі́зм (франц. naturalisme, від лат. natura – природа) 1. Методологічний принцип, притаманний деяким домарксистським, буржуазним філософським теоріям, що намагалися пояснити розвиток суспільства законами природи (географічним середовищем...  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. натуралізм — I напрямок педагогічної думки, який вимагає пристосування виховної діяльності до природного і фізичного розвитку дитини. II філософський погляд, згідно з яким дійсність можна зрозуміти, звернувшись до природних причин...  Універсальний словник-енциклопедія
  7. натуралізм — НАТУРАЛІЗМ (від лат. naturalis — природний) — уявлення про світ, згідно з яким природа (natura) є єдиним універсальним принципом пояснення всього сущого.  Філософський енциклопедичний словник
  8. натуралізм — НАТУРАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Реакційна ідеалістична філософська теорія, яка намагається пояснити розвиток суспільства законами природи.  Словник української мови в 11 томах