натуралізм

I

напрямок педагогічної думки, який вимагає пристосування виховної діяльності до природного і фізичного розвитку дитини.

II

філософський погляд, згідно з яким дійсність можна зрозуміти, звернувшись до природних причин, пояснюючи сукупність явищ дією законів природи.

III

літературний напрямок, що сформувався у Франції в 2-й полов. XIX ст.; основоположником і теоретиком н. був Е. Золя; проявився головним чином у прозі й драмі; постулат науковості творчого методу (обмеження літературного вимислу, документалізм, природний детермінізм в зображенні літературного героя), інспірований теоріями Ч. Дарвіна та І. Тена; автентизм, гостре зображення суспільних контрастів, песимістично-фаталістичне забарвлення творів; гол. представники: Ґ. де Мопассан, Ґ. Гауптманн, Г. Ібсен, А. Стріндберґ, Т. Драйзер, в укр. літературі вплив н. відчутний у прозі І. Франка; натуралістичні тенденції, що полягали у точному, майже фотографічному наслідуванні природи, виявилися у мистецтві різних часів.

Значення в інших словниках

1. натуралізм — натуралі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. натуралізм — -у, ч. 1》 Ідеалістична філософська теорія, яка намагається пояснити розвиток суспільства законами природи. 2》 Методологічний принцип обґрунтування моральності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. натуралізм — НАТУРАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Філософська теорія, яка намагається пояснити розвиток суспільства законами природи. 2. Напрям і творчий метод у літературі, і мистецтві...  Словник української мови у 20 томах
4. натуралізм — • натуралізм (франц. naturalisme, від лат. natura — природа) - літ. та мист. напрям, що склався в ост. третині 19 ст. в Європі і США. Виник у Франції (творчість Е. Золя, братів Гонкурів, Гі де Мопассана). Методол. основу теорії Н., осн.  Українська літературна енциклопедія
5. натуралізм — натуралі́зм (франц. naturalisme, від лат. natura – природа) 1. Методологічний принцип, притаманний деяким домарксистським, буржуазним філософським теоріям, що намагалися пояснити розвиток суспільства законами природи (географічним середовищем...  Словник іншомовних слів Мельничука
6. натуралізм — НАТУРАЛІЗМ (від лат. naturalis — природний) — уявлення про світ, згідно з яким природа (natura) є єдиним універсальним принципом пояснення всього сущого.  Філософський енциклопедичний словник
7. натуралізм — Натуралі́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. натуралізм — НАТУРАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Реакційна ідеалістична філософська теорія, яка намагається пояснити розвиток суспільства законами природи.  Словник української мови в 11 томах