1. Універсальний словник-енциклопедія

натуралізм

I

напрямок педагогічної думки, який вимагає пристосування виховної діяльності до природного і фізичного розвитку дитини.

II

філософський погляд, згідно з яким дійсність можна зрозуміти, звернувшись до природних причин, пояснюючи сукупність явищ дією законів природи.

III

літературний напрямок, що сформувався у Франції в 2-й полов. XIX ст.; основоположником і теоретиком н. був Е. Золя; проявився головним чином у прозі й драмі; постулат науковості творчого методу (обмеження літературного вимислу, документалізм, природний детермінізм в зображенні літературного героя), інспірований теоріями Ч. Дарвіна та І. Тена; автентизм, гостре зображення суспільних контрастів, песимістично-фаталістичне забарвлення творів; гол. представники: Ґ. де Мопассан, Ґ. Гауптманн, Г. Ібсен, А. Стріндберґ, Т. Драйзер, в укр. літературі вплив н. відчутний у прозі І. Франка; натуралістичні тенденції, що полягали у точному, майже фотографічному наслідуванні природи, виявилися у мистецтві різних часів.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натуралізм — натуралі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. натуралізм — -у, ч. 1》 Ідеалістична філософська теорія, яка намагається пояснити розвиток суспільства законами природи. 2》 Методологічний принцип обґрунтування моральності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натуралізм — НАТУРАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Філософська теорія, яка намагається пояснити розвиток суспільства законами природи. 2. Напрям і творчий метод у літературі, і мистецтві... Словник української мови у 20 томах
  4. натуралізм — • натуралізм (франц. naturalisme, від лат. natura — природа) - літ. та мист. напрям, що склався в ост. третині 19 ст. в Європі і США. Виник у Франції (творчість Е. Золя, братів Гонкурів, Гі де Мопассана). Методол. основу теорії Н., осн. Українська літературна енциклопедія
  5. натуралізм — натуралі́зм (франц. naturalisme, від лат. natura – природа) 1. Методологічний принцип, притаманний деяким домарксистським, буржуазним філософським теоріям, що намагалися пояснити розвиток суспільства законами природи (географічним середовищем... Словник іншомовних слів Мельничука
  6. натуралізм — НАТУРАЛІЗМ (від лат. naturalis — природний) — уявлення про світ, згідно з яким природа (natura) є єдиним універсальним принципом пояснення всього сущого. Філософський енциклопедичний словник
  7. натуралізм — Натуралі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. натуралізм — НАТУРАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Реакційна ідеалістична філософська теорія, яка намагається пояснити розвиток суспільства законами природи. Словник української мови в 11 томах