натуралізм

натуралі́зм

(франц. naturalisme, від лат. natura – природа)

1. Методологічний принцип, притаманний деяким домарксистським, буржуазним філософським теоріям, що намагалися пояснити розвиток суспільства законами природи (географічним середовищем, біологічними й расовими особливостями людей).

2. Система певних естетичних поглядів і метод у бурж. мистецтві і л-рі, що вимагають фотографічно точного копіювання окремих явищ життя, ігноруючи заради зовнішньої правдоподібності художнє узагальнення, типізацію.

3. В етиці – характерний для багатьох буржуазних теорій принцип обгрунтування моралі, за яким етичні поняття (зокрема, поняття блага) виводять не з суспільних законів, а з будь-якого «природного начала» (законів космосу, органічного світу тощо).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натуралізм — натуралі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. натуралізм — -у, ч. 1》 Ідеалістична філософська теорія, яка намагається пояснити розвиток суспільства законами природи. 2》 Методологічний принцип обґрунтування моральності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натуралізм — НАТУРАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Філософська теорія, яка намагається пояснити розвиток суспільства законами природи. 2. Напрям і творчий метод у літературі, і мистецтві... Словник української мови у 20 томах
  4. натуралізм — • натуралізм (франц. naturalisme, від лат. natura — природа) - літ. та мист. напрям, що склався в ост. третині 19 ст. в Європі і США. Виник у Франції (творчість Е. Золя, братів Гонкурів, Гі де Мопассана). Методол. основу теорії Н., осн. Українська літературна енциклопедія
  5. натуралізм — I напрямок педагогічної думки, який вимагає пристосування виховної діяльності до природного і фізичного розвитку дитини. II філософський погляд, згідно з яким дійсність можна зрозуміти, звернувшись до природних причин... Універсальний словник-енциклопедія
  6. натуралізм — НАТУРАЛІЗМ (від лат. naturalis — природний) — уявлення про світ, згідно з яким природа (natura) є єдиним універсальним принципом пояснення всього сущого. Філософський енциклопедичний словник
  7. натуралізм — Натуралі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. натуралізм — НАТУРАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Реакційна ідеалістична філософська теорія, яка намагається пояснити розвиток суспільства законами природи. Словник української мови в 11 томах