натуралізація

натураліза́ція

(франц. naturalisation, від лат. naturalis – природний)

надання державою свого громадянства особам, що мають громадянство іншої країни або зовсім його не мають.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натуралізація — натураліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. натуралізація — Вживання нового для даного угруповання виду, супроводжується адаптацією цього виду до нових умов існування. Словник термінів з агрофітоценології
  3. натуралізація — -ї, ж. 1》 політ., юр. Надання прав громадянства даної країни особам, що не мають громадянства або мають громадянство іншої країни. Натуралізація господарства ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. натуралізація — НАТУРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж., політ., юр. 1. Надання прав громадянства даної країни особам, що їх не мають або іноземцям. Дуже важливо, щоб представники служби еміграції і натуралізації мали зв'язок з представниками правоохоронних органів... Словник української мови у 20 томах
  5. натуралізація — Натураліза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. натуралізація — НАТУРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж., політ., юр. Надання прав громадянства даної країни особам, що не мають громадянства або мають громадянство іншої країни. ∆ Натураліза́ція господа́рства (господа́рських проце́сів), ек. Словник української мови в 11 томах
  7. натуралізація — рос. натурализация правовий акт і порядок набуття громадянства іншої країни. Н. регулює законодавство кожної країни, встановлюючи передумови та процедури. Залежно від Імміграційної політики країни... Eкономічна енциклопедія