натуралізація

натураліза́ція

-ї, ж.

1》 політ., юр. Надання прав громадянства даної країни особам, що не мають громадянства або мають громадянство іншої країни.

Натуралізація господарства ек. — господарські заходи, спрямовані на вироблення продуктів тільки для задоволення власних потреб, а не для обміну на ринку.

2》 біол. Повне пристосування інтродукованих організмів до нових умов існування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

натуралізація — Вживання нового для даного угруповання виду, супроводжується адаптацією цього виду до нових умов існування. Словник термінів з агрофітоценології
натуралізація — натураліза́ція (франц. naturalisation, від лат. naturalis – природний) надання державою свого громадянства особам, що мають громадянство іншої країни або зовсім його не мають. Словник іншомовних слів Мельничука
натуралізація — НАТУРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж., політ., юр. Надання прав громадянства даної країни особам, що не мають громадянства або мають громадянство іншої країни. ∆ Натураліза́ція господа́рства (господа́рських проце́сів), ек. Словник української мови в 11 томах
натуралізація — рос. натурализация правовий акт і порядок набуття громадянства іншої країни. Н. регулює законодавство кожної країни, встановлюючи передумови та процедури. Залежно від Імміграційної політики країни... Eкономічна енциклопедія
натуралізація — НАТУРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж., політ., юр. 1. Надання прав громадянства даної країни особам, що їх не мають або іноземцям. Дуже важливо, щоб представники служби еміграції і натуралізації мали зв'язок з представниками правоохоронних органів... Словник української мови у 20 томах
натуралізація — натураліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
натуралізація — Натураліза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)