натуралізація
НАТУРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж., політ., юр.
1. Надання прав громадянства даної країни особам, що їх не мають або іноземцям.
Дуже важливо, щоб представники служби еміграції і натуралізації мали зв'язок з представниками правоохоронних органів, які розслідують діяльність кримінальних угруповань (з газ.).
2. Розведення тварин або вирощування рослин не в їх природних умовах, поза межами їх поширення.
Уже зроблені спроби визначення ступеня натуралізації адвентивних рослин в природно-історичних умовах карпатського високогір'я та розроблена класифікація за ступенем натуралізації (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- натуралізація — натураліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- натуралізація — Вживання нового для даного угруповання виду, супроводжується адаптацією цього виду до нових умов існування. Словник термінів з агрофітоценології
- натуралізація — -ї, ж. 1》 політ., юр. Надання прав громадянства даної країни особам, що не мають громадянства або мають громадянство іншої країни. Натуралізація господарства ек. Великий тлумачний словник сучасної мови
- натуралізація — натураліза́ція (франц. naturalisation, від лат. naturalis – природний) надання державою свого громадянства особам, що мають громадянство іншої країни або зовсім його не мають. Словник іншомовних слів Мельничука
- натуралізація — Натураліза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- натуралізація — НАТУРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж., політ., юр. Надання прав громадянства даної країни особам, що не мають громадянства або мають громадянство іншої країни. ∆ Натураліза́ція господа́рства (господа́рських проце́сів), ек. Словник української мови в 11 томах
- натуралізація — рос. натурализация правовий акт і порядок набуття громадянства іншої країни. Н. регулює законодавство кожної країни, встановлюючи передумови та процедури. Залежно від Імміграційної політики країни... Eкономічна енциклопедія