нащось —
НАЩОСЬ – НА ЩОСЬ Нащось, присл. Навіщось. Люди нащось лили воду відрами в огонь, неначе гралися в якоїсь іграшки (І.Нечуй-Левицький); Дід подав йому руку, потрусив Трохимову і, подивившись нащось в лице йому, зітхнув і випустив її (В.
Літературне слововживання
нащось —
присл. Те саме, що навіщось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
нащось —
НА́ЩОСЬ, присл. Те саме, що наві́щось. Жінка нащось розв'язала косинку, спустила її на плечі (М. Коцюбинський); Віконце те було нащось густо переплетене ґратами (В. Козаченко); Він раптом аж перехилився на стіл і заговорив нащось пошепки (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
нащось —
на́щось прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
нащось —
НАВІ́ЩОСЬ (з якоюсь метою), НА́ЩОСЬ, ДЛЯ ЧО́ГОСЬ, ЧОГО́СЬ, ЗА́ДЛЯ ЧО́ГОСЬ, ПОЩО́СЬ заст. Вона.. навіть побігла навіщось у садок із тією трембітою (Є. Гуцало); — Дядьку Юхиме, управитель у кузні та нащось кличуть! (А.
Словник синонімів української мови
нащось —
НА́ЩОСЬ, присл. Те саме, що наві́щось. Жінка нащось розв’язала косинку, спустила її на плечі (Коцюб., II, 1955, 379); Віконце те було нащось густо переплетене гратами (Коз., Блискавка, 1962, 22); Він раптом аж перехилився на стіл і заговорив нащось пошепки (Головко, II, 1957, 165).
Словник української мови в 11 томах