наївність —
наї́вність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
наївність —
-ності, ж. Властивість за знач. наївний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наївність —
НАЇ́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. наї́вний. Вона була дуже цікава дівчина. Але, мабуть, моя юнацька наївність була їй не зовсім до вподоби (П. Колесник); – Може, згодом, перечитуючи ці рядки, я сама посміюся з їх наївності, а може, й ні (І.
Словник української мови у 20 томах
наївність —
свята́ наї́вність (простота́). Надто довірлива, щира, прямодушна і т. ін. людина. — Не вдавайте, отче, з себе святу наївність. Все ви добре знаєте (М. Стельмах); — Яка краса! Який вечір! — вдаючи святу наївність, захоплювався Сидір Сидорович (Л.
Фразеологічний словник української мови
наївність —
НАЇ́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. наї́вний. Вона була дуже цікава дівчина. Але, мабуть, моя юнацька наївність була їй не зовсім до вподоби (Кол., На фронті.., 1959, 53); — Може, згодом, перечитуючи ці рядки, я сама посміюся з їх наївності, а може, й ні (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 95).
Словник української мови в 11 томах