наївність
НАЇ́ВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. наї́вний.
Вона була дуже цікава дівчина. Але, мабуть, моя юнацька наївність була їй не зовсім до вподоби (Кол., На фронті.., 1959, 53);
— Може, згодом, перечитуючи ці рядки, я сама посміюся з їх наївності, а може, й ні (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 95).
Словник української мови (СУМ-11)