Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

небезпечний

Небезпе́чний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. небезпечний — небезпе́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. небезпечний — (крок) ризикований, (клімат) нездоровий, шкідливий; (- ситуацію) загрозливий; (шлях) непевний, о. над безоднею; (злодій) здатний на все; (- працю) д. варівкий.  Словник синонімів Караванського
  3. небезпечний — -а, -е. Який може заподіяти кому-небудь щось неприємне, якесь нещастя. || Який містить небезпеку для кого-небудь або здатний створити її. || Який загрожує чиєму-небудь життю, здоров'ю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. небезпечний — НЕБЕЗПЕ́ЧНИЙ, а, е. 1. Здатний заподіяти зло, нещастя, що-небудь неприємне або спричинити шкоду комусь, чомусь. Вони [ченці] зляклись такого страшного сусіди [католика Єремії] небезпечного для їх монастиря й для благочестивої віри (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. небезпечний — ЗГУ́БНИЙ (який загрожує смертю, нещастям чи веде до них), ФАТА́ЛЬНИЙ, ЗГУ́БЛИВИЙ рідко. Сагайдачний бачив і розумів, що це початок стихійної селянської війни, невблаганної як ураган, і згубної для панів, наче повідь (З.  Словник синонімів української мови
  6. небезпечний — НЕБЕЗПЕ́ЧНИЙ, а, е. Який може заподіяти кому-небудь щось неприємне, якесь нещастя. Василина важко дихала, як птиця, що попалась в небезпечні руки (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  7. небезпечний — Небезпечний, -а, -е Опасный. Плакали й тужили..., виряжали в далеку небезпешну дорогу. Левиц. І. 37.  Словник української мови Грінченка