небезпечний
НЕБЕЗПЕ́ЧНИЙ, а, е. Який може заподіяти кому-небудь щось неприємне, якесь нещастя.
Василина важко дихала, як птиця, що попалась в небезпечні руки (Н.-Лев., II, 1956, 50);
[Пані Люба:] Пан Олізар у нас — небезпечна людина, кажуть, таємний прихильник Кармелюка (Вас., III, 1960, 205);
// Який містить у собі небезпеку для кого-небудь або здатний створити її.
Місце було небезпечне — тут раз у раз вешталась кордонна сторожа і кожної хвилини могла заскочити (Коцюб., І, 1955, 350);
Важке і небезпечне було це плавання (Тулуб, В степу.., 1964, 391);
В дощовій воді було виявлено небезпечні ознаки… (Гончар, Тронка, 1963, 199);
// Який загрожує чиєму-небудь життю, здоров’ю.
Тутешній лікар каже, що літо в Полтавщині не може бути небезпечним для мене (Л. Укр., V, 1956, 409).
Словник української мови (СУМ-11)