небезпека
НЕБЕЗПЕ́КА, и, ж. Можливість якогось лиха, нещастя, якоїсь катастрофи, шкоди і т. ін.
У хвилини великої небезпеки людей завжди тягне до гурту (Собко, Шлях.., 1948, 12);
Воно [орля], певно, почуло небезпеку, бо раз у раз підводилося, лопотячи напівголими крильми, і сичало, і крутило на всі боки головою (Тулуб, В степу.., 1964, 122);
*Образно.— Я подумав: чи не підкрадається ласий чотириногий хижак? Але ні — не чотиринога — двонога небезпека підповзала (Ковінька, Кутя.., 1960, 28);
// Стан, коли кому-, чому-небудь щось загрожує.
Враховуючи небезпеку нападу імперіалістів на Радянську республіку, Ленін весь час нагадував партії і трудящим масам про необхідність зміцнення оборонної могутності нашої держави (Біогр. Леніна, 1955, 256).
Словник української мови (СУМ-11)