невдоволення —
[неиўдоволеин':а] -н':а
Орфоепічний словник української мови
невдоволення —
-я, с. Почуття і стан, за якого людина не відчуває задоволення. || Вияв такого почуття і стану.
Великий тлумачний словник сучасної мови
невдоволення —
НЕВДОВО́ЛЕННЯ, я, с. Почуття і стан, при якому людина не відчуває задоволення. В положенні Ядзі нічого не змінилося, лише збільшилося .. невдоволення з самої себе (Н.
Словник української мови у 20 томах
невдоволення —
І тут гаряче, і там боляче. І тут не добре і там зле. Все недогода. Казала Феся, що обійдеться. Іронічно відмовляючи комусь просьбу. Ні впрів, ні змерз. Ані жалує, ані тішиться. Як кому не влад, то я з своїм назад Як хто мною невдоволений, то я не накидаюсь нікому.
Приповідки або українсько-народня філософія
невдоволення —
НЕЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття й стан незадоволеної людини), НЕВДОВО́ЛЕННЯ, НЕДОГО́ДА рідше; ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., ДОСА́ДА (незадоволення з гіркотою, розчаруванням унаслідок якоїсь невдачі); РОЗДРАТУВА́ННЯ (РОЗДРАТО́ВАННЯ), РОЗДРА́ЖНЕННЯ заст.
Словник синонімів української мови
невдоволення —
НЕВДОВО́ЛЕННЯ, я, с. Почуття і стан, при якому людина не відчуває задоволення. В положенні Ядзі нічого не змінилося, лише збільшилося.. невдоволення з самої себе (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах