невдоволення

НЕВДОВО́ЛЕННЯ, я, с. Почуття і стан, при якому людина не відчуває задоволення.

В положенні Ядзі нічого не змінилося, лише збільшилося.. невдоволення з самої себе (Кобр., Вибр., 1954, 97);

В нього з’явилося дивне почуття невдоволення чи ревнощів до людей, що ремонтували паровоз (Чорн., Визвол. земля, 1950, 108);

// Вияв такого почуття і стану.

В міру того, як зростають і розвиваються суперечності, властиві буржуазному суспільству, зростає також і невдоволення трудящої і експлуатованої маси капіталістичним ладом (Програма КПРС, 1961, 7).

Значення в інших словниках

1. невдоволення — невдово́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. невдоволення — Ремство, розчарування; (в дуиіі) гіркота, гіркий осад; п-о незадоволення.  Словник синонімів Караванського
3. невдоволення — [неиўдоволеин':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
4. невдоволення — -я, с. Почуття і стан, за якого людина не відчуває задоволення. || Вияв такого почуття і стану.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. невдоволення — НЕВДОВО́ЛЕННЯ, я, с. Почуття і стан, при якому людина не відчуває задоволення. В положенні Ядзі нічого не змінилося, лише збільшилося .. невдоволення з самої себе (Н.  Словник української мови у 20 томах
6. невдоволення — І тут гаряче, і там боляче. І тут не добре і там зле. Все недогода. Казала Феся, що обійдеться. Іронічно відмовляючи комусь просьбу. Ні впрів, ні змерз. Ані жалує, ані тішиться. Як кому не влад, то я з своїм назад Як хто мною невдоволений, то я не накидаюсь нікому.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. невдоволення — НЕЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття й стан незадоволеної людини), НЕВДОВО́ЛЕННЯ, НЕДОГО́ДА рідше; ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., ДОСА́ДА (незадоволення з гіркотою, розчаруванням унаслідок якоїсь невдачі); РОЗДРАТУВА́ННЯ (РОЗДРАТО́ВАННЯ), РОЗДРА́ЖНЕННЯ заст.  Словник синонімів української мови
8. невдоволення — Невдово́лення, -ння; -во́лення, -во́лень і -во́леннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)