невдоволено

НЕВДОВО́ЛЕНО. Присл. до невдово́лений.

— Ну, ти його тільки торкни, котигорошка, то він зараз і розсиплеться, — невдоволено промовив Остап (Коцюб., І, 1955, 349);

Дівчина невдоволено зиркнула на брата і розповідала далі (Ірчан, II, 1958, 22).

Значення в інших словниках

1. невдоволено — невдово́лено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. невдоволено — Присл. до невдоволений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невдоволено — НЕВДОВО́ЛЕНО. Присл. до невдово́лений. Дівчина невдоволено зиркнула на брата і розповідала далі (Мирослав Ірчан); – Ну, годі! – обірвав невдоволено Твердохліб. – Ич, до чого договорилися (А. Дімаров).  Словник української мови у 20 томах