невдоволеність
НЕВДОВО́ЛЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невдово́лений.
У грудях [Івана] повзла невиразна, безформна невдоволеність (Коцюб., І, 1955, 407);
Миронцеві згадався приїзд Пухальського, і це ніби навіяло на нього спокій. Але водночас в душі з’явилася і якась незрозуміла невдоволеність (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 77).
Словник української мови (СУМ-11)