невдоволено
НЕВДОВО́ЛЕНО.
Присл. до невдово́лений.
Дівчина невдоволено зиркнула на брата і розповідала далі (Мирослав Ірчан);
– Ну, годі! – обірвав невдоволено Твердохліб. – Ич, до чого договорилися (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)