Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

невідмінно

Невідмі́нно, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. невідмінно — невідмі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. невідмінно — присл., рідко. Те саме, що неодмінно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невідмінно — Конче, доконче, доконечно, обов'язково, притьма, притьмом, безумовно, певно, див. звісно, безпремінно  Словник чужослів Павло Штепа
  4. невідмінно — НЕВІДМІ́ННО, присл., рідко. Те саме, що неодмі́нно. – Та хіба то важко паном зробитись? Треба тільки таку книжку вивчити .. Невідмінно вчитимусь (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. невідмінно — ОБОВ'ЯЗКО́ВО (не дивлячись ні на які обставини, труднощі і т. ін.), НЕОДМІ́ННО, КО́НЧЕ, НЕУХИ́ЛЬНО, ДОКОНЕ́ЧНО (ДОКОНЕ́ЧНЕ), ДОКО́НЧЕ, БУ́ДЬ-ЩО, БУДЬ-ЩО-БУ́ДЬ, НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), НЕМИНУ́ЧЕ, ПРИ́ТЬМО́М розм., ПРО́БІ розм.  Словник синонімів української мови
  6. невідмінно — НЕВІДМІ́ННО, присл., рідко. Те саме, що неодмі́нно. — Та хіба то важко паном зробитись? Треба тільки таку книжку вивчити.. Невідмінно вчитимусь (Коцюб., І, 1955, 100).  Словник української мови в 11 томах