Значення в інших словниках
-
невінчаний —
неві́нчаний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
невінчаний —
-а, -е. Не з'єднаний шлюбом за церковним обрядом. || у знач. ім. невінчані, -них, мн. Ті, що не взяли шлюб за церковним обрядом. || Який одружився без церковного обряду.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
невінчаний —
НЕВІ́НЧАНИЙ, а, е. Не з'єднаний шлюбом за церковним обрядом. Розглядав фотографії якихось дебютантських виступів молодої італійки і її чоловіка – мабуть, чоловіка, хоч, може й невінчаного (М. Грушевський); // у знач. ім. неві́нчані, них, мн.
Словник української мови у 20 томах
-
невінчаний —
НЕВІ́НЧАНИЙ, а, е. Не з’єднаний шлюбом за церковним обрядом; // у знач. ім. неві́нчані, них, мн. Ті, що не вступили в шлюб за церковним обрядом. Виростають нехрещені Козацькії діти; Кохаються невінчані; Без попа ховають (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
невінчаний —
Невінчаний, -а, -е Невѣнчанный, необвѣнчанный. Це той коваль, що з невінчаною жінкою живе. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка