недовіра

Недові́ра, -ри, -рі і недові́р’я, -р’я, -р’ю, -р’ям

Значення в інших словниках

1. недовіра — недові́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. недовіра — -и, ж. 1》 до кого – чого і без додатка. Те саме, що недовір'я. 2》 у що. Відсутність, втрата віри у що-небудь; зневіра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. недовіра — НЕДОВІ́РА, и, ж. 1. до кого – чого і без дод. Те саме, що недові́р'я. Тепер осінні зорі наливали щастям очі Марійки, м'яко виділялося в темені її покрасивіле обличчя, з якого відразу зійшла задавнена недовіра і настороженість до людей (М.  Словник української мови у 20 томах
4. недовіра — ЗНЕВІ́РА (втрата віри в кого-, що-небудь), ЗНЕВІ́Р'Я, РОЗЧАРУВА́ННЯ, НЕДОВІ́РА рідко. Кожен рух його тіла, кожна риска на його маленькому, задубілому на степових вітрах обличчі видавала зневіру й розчарування (Ю.  Словник синонімів української мови
5. недовіра — НЕДОВІ́РА, и, ж. 1. до кого-чого і без додатка. Те саме, що недові́р’я. Тепер осінні зорі наливали щастям очі Марійки, м’яко виділялося в темені її покрасивіле обличчя, з якого відразу зійшла задавнена недовіра і настороженість до людей (Стельмах, II...  Словник української мови в 11 томах