незгірш —
незгі́рш прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
незгірш —
присл., розм. Те саме, що незгірше.
Великий тлумачний словник сучасної мови
незгірш —
НЕЗГІ́РШ, присл., розм. Те саме, що незгі́рше. Захопилась роботою Настя. Орудує вилами незгірш парубка (І. Цюпа).
Словник української мови у 20 томах
незгірш —
НЕПОГА́НО (досить добре), НІВРО́КУ розм., НІЧО́ГО розм., НІЧОГЕ́НЬКО розм., НЕАБИ́ЯК розм., НЕЗГІ́РШЕ (НЕЗГІ́РШ) розм.; ПРИСТО́ЙНО, ПІДХОДЯ́ЩЕ розм. (у відповідності до певних вимог, умов). — Ви, Ягідко, добре орудуєте веслом? — Непогано (О.
Словник синонімів української мови
незгірш —
НЕЗГІ́РШ, присл., розм. Те саме, що незгі́рше. Захопилась роботою Настя. Орудує вилами незгірш парубка (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 209).
Словник української мови в 11 томах
незгірш —
Незгірш, незгірше нар. 1) Не хуже. Взнала й я незгірш старенької моєї, почім на світі ківш лиха. Г. Барв. 372. 2) Не особенно худо, сносно. В сього хазяїна було мені незгірш. Г. Барв. 243.
Словник української мови Грінченка