Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

некрут

Не́крут, -та; -рута, -тів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. некрут — не́крут іменник чоловічого роду, істота іст., розм.  Орфографічний словник української мови
  2. некрут — див. воїн  Словник синонімів Вусика
  3. некрут — -а, ч., іст., розм. Те саме, що рекрут.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. некрут — НЕ́КРУТ, а, ч., іст., розм. Те саме, що ре́крут. Олексієві пішов двадцятий, стояв він на черзі у некрути (П. Куліш); То не глибока річка клекоче, прорвавши греблю, то гудуть селяни, прощаючись з некрутами... (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  5. некрут — НОВОБРА́НЕЦЬ (той, кого призивають або недавно призвали на військову службу); РЕ́КРУТ, НЕ́КРУТ розм. (у старій Росії); ПРИЗО́ВНИ́К (той, кого призивають на військову службу). Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (І.  Словник синонімів української мови
  6. некрут — НЕ́КРУТ, а, ч., іст., розм. Те саме, що ре́крут. Олексієві пішов двадцятий, стояв він на черзі у некрути (П. Куліш, Вибр., 1969, 293); То не глибока річка клекоче, прорвавши греблю, то гудуть селяни, прощаючись з некрутами… (Мирний, І, 1949, 216).  Словник української мови в 11 томах