некрут
НЕ́КРУТ, а, ч., іст., розм.
Те саме, що ре́крут.
Олексієві пішов двадцятий, стояв він на черзі у некрути (П. Куліш);
То не глибока річка клекоче, прорвавши греблю, то гудуть селяни, прощаючись з некрутами... (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)