Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

нема

Нема́, нема́є, присл. Нема́ кому́ розпита́ти, чого́ пла́чуть о́чі, нема́ кому́ розказа́ти, чого́ се́рце хо́че (Шевч.). Нема́ на сві́ті Украї́ни, нема́є дру́гого Дніпра́ (Шевч.)

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. нема — нема́ присудкове слово незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. нема — Немає, бігма, катма, чортмі  Словник синонімів Караванського
  3. нема — див. немає  Словник синонімів Вусика
  4. нема — немає, присудк. сл., з род. в. 1》 Бути відсутнім, бракувати, не вистачати, виходити з ужитку. || Бути відсутнім у якомусь місці. || Проходити, минатися. || Не властивий, не притаманний кому-, чому-небудь, позбавлений чогось. 2》 Не існує, не буває зовсім.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нема — НЕМА́, НЕМА́Є, пред., кого, чого. 1. Бути відсутнім, бракувати, не вистачати, виходити з ужитку. Де нема святої волі,Не буде там добра ніколи (Т. Шевченко); – Ти б одружився, сину: .. – Шкода, мамо!...  Словник української мови у 20 томах
  6. нема — Вершіть у стозі, бо вже нема на возі. При складаню снопів, або сіна, завершуйте. Кінчіть діло до ладу. Де нема, там і Бог не візьме. Бо нема з чого взяти. Нема голода, коли п'ється вода. Воду звичайно п'ється по смачній страві. Голодні води не хотять.  Приповідки або українсько-народня філософія
  7. нема — го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти. 1. Дуже багато людей, надзвичайно людно. — В дворі упасти голці ніде — Всі нетутешні, всі чужі (М. Руденко); На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев’яному помості витинає духовик (М. Рудь).  Фразеологічний словник української мови
  8. нема — НЕМА́Є (НЕМА́) предик. (про відсутність кого-, чого-небудь), КАТМА́ (КАТМА́Є рідко) розм., ЧОРТМА́ (ЧОРТМА́Є рідко) розм., ТРЯСЦЯМА́ розм. рідко, БІ́ГМА́ заст. Нема ні батька-матері, ні вірної дружини й діток... (Вас. Шевчук); Король сполохався.  Словник синонімів української мови
  9. нема — НЕМА́, НЕМА́Є, присудк. сл., з род. в. 1. Бути відсутнім, бракувати, не вистачати, виходити з ужитку. Де нема святої волі,Не буде там добра ніколи (Шевч., II, 1963, 96); — Ти б одружився, сину: .. — Шкода, мамо!...  Словник української мови в 11 томах
  10. нема — Нема, немає нар. 1) Нѣтъ, не имѣется. Нема в саду соловейко, нема щебетання: нема мого миленького, — не буде й гуляння. н. п. В мене батька немає, а матуся вмірає. н. п. Оттак ходя попід гаєм, Ярема співає, вигладає, а Оксани немає, немає. Шевч. 141.  Словник української мови Грінченка