нема
Нема, немає
нар.
1) Нѣтъ, не имѣется. Нема в саду соловейко, нема щебетання: нема мого миленького, — не буде й гуляння. н. п. В мене батька немає, а матуся вмірає. н. п. Оттак ходя попід гаєм, Ярема співає, вигладає, а Оксани немає, немає. Шевч. 141.
2) Не хочетъ, не желаетъ. А покоритись батькові й нені нема. Черном. А нема щоб піти до сусіди. Черном.
3) нема в світі над..., нема в світі, як... Нѣтъ выше, лучше... Нема в світі над Бога. Ном. № 5. Нема в світі, як у злагоді жити. Нема цвіту білішого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку. н. п.
4) нема де. Негдѣ; некуда.
5) нема кого́, кому и т. д. Некого, некому и т. д. Нема кому роспитати, чого плачуть очі, нема кому росказати, чого серце хоче. Шевч.
6) нема коли. Некогда.
7) нема куди. Некуда.
8) нема чого́, чому и т. д. Нечего, нечему и т. д.
9) нема-що. Нечего. Зіма — кожуха нема, чоботи ледащо, — і йти нема-що.
10) нема защо. Не за что. ум. немаєчки.
Словник української мови Грінченка