неначе —
[неиначеи] спол., част.
Орфоепічний словник української мови
неначе —
1》 спол. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень у знач. наче, ніби, мов, немов. 2》 спол. з'ясувальний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
неначе —
НЕНА́ЧЕ¹, спол. 1. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень; наче, ніби, мов, немов. В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата (Т. Шевченко); Двір заріс споришем та зеленів, неначе лука повесні (М.
Словник української мови у 20 томах
неначе —
НА́ЧЕ спол. порівняльний (ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень), НІ́БИ, МОВ, НЕНА́ЧЕ, НЕМО́В, НІ́БИТО, НА́ЧЕБ, НА́ЧЕБТО, НЕНА́ЧЕБТО, МО́ВБИ, МО́ВБИТО, НЕМО́ВБИ, НЕМО́ВБИТО, ЯК, БУ́ЦІМ розм., БУ́ЦІМТО розм., ГЕ́ЙБИ діал.
Словник синонімів української мови
неначе —
НЕНА́ЧЕ. 1. спол. порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних зворотів і порівняльних підрядних речень у знач. наче, ніби, мов, немов. В садах кохалися, цвіли, Неначе лілії, дівчата (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
неначе —
Неначе нар. Будчо, точно. Вискочив з землі неначе овражок. Стор. МПр. 44. Він тільки розглядає її, неначе їсть її очима. Кв. І. 38. см. наче.
Словник української мови Грінченка