неприкаяність —
неприка́яність іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
неприкаяність —
-ності, ж., розм. Стан за знач. неприкаяний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
неприкаяність —
НЕПРИКА́ЯНІСТЬ, ності, ж., розм. Стан за знач. неприка́яний. В ті ночі своєї самотності та неприкаяності заходила вона по слідах свого кохання на вулицю Вільної Академії (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
неприкаяність —
НЕПРИКА́ЯНІСТЬ, ності, ж., розм. Стан за знач. неприка́яний. В ті ночі своєї самотності та неприкаяності заходила вона по слідах свого кохання на вулицю Вільної Академії (Гончар, Людина.., 1960, 5).
Словник української мови в 11 томах