неприкаяність

НЕПРИКА́ЯНІСТЬ, ності, ж., розм. Стан за знач. неприка́яний.

В ті ночі своєї самотності та неприкаяності заходила вона по слідах свого кохання на вулицю Вільної Академії (Гончар, Людина.., 1960, 5).

Значення в інших словниках

1. неприкаяність — неприка́яність іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. неприкаяність — -ності, ж., розм. Стан за знач. неприкаяний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неприкаяність — НЕПРИКА́ЯНІСТЬ, ності, ж., розм. Стан за знач. неприка́яний. В ті ночі своєї самотності та неприкаяності заходила вона по слідах свого кохання на вулицю Вільної Академії (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. неприкаяність — Неприка́яність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)