неприкаяність
НЕПРИКА́ЯНІСТЬ, ності, ж., розм. Стан за знач. неприка́яний.
В ті ночі своєї самотності та неприкаяності заходила вона по слідах свого кохання на вулицю Вільної Академії (Гончар, Людина.., 1960, 5).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неприкаяність — неприка́яність іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- неприкаяність — -ності, ж., розм. Стан за знач. неприкаяний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неприкаяність — НЕПРИКА́ЯНІСТЬ, ності, ж., розм. Стан за знач. неприка́яний. В ті ночі своєї самотності та неприкаяності заходила вона по слідах свого кохання на вулицю Вільної Академії (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- неприкаяність — Неприка́яність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)