1. Словник української мови у 20 томах

неприкаяність

НЕПРИКА́ЯНІСТЬ, ності, ж., розм.

Стан за знач. неприка́яний.

В ті ночі своєї самотності та неприкаяності заходила вона по слідах свого кохання на вулицю Вільної Академії (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неприкаяність — неприка́яність іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. неприкаяність — -ності, ж., розм. Стан за знач. неприкаяний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неприкаяність — Неприка́яність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. неприкаяність — НЕПРИКА́ЯНІСТЬ, ності, ж., розм. Стан за знач. неприка́яний. В ті ночі своєї самотності та неприкаяності заходила вона по слідах свого кохання на вулицю Вільної Академії (Гончар, Людина.., 1960, 5). Словник української мови в 11 томах